Що таке Батіаль?




Батіаль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Батіа́ль, батіа́льна зо́на (грец. βαθυς — глибокий) — глибинна зона Світового океану (від 200 до 2000—2500 м глибини).

Займає проміжне положення між неритовою (мілководною) і абісальною (глибоководною) зонами. Геоморфологічно батіаль приблизно відповідає материковому схилу. Термін у наш час зустрічається найчастіше у гідробіології як найменування зони існування організмів, що надають перевагу глибинам океану в межах 200—2500 м.

Батіа́льні ві́дклади — океанічні і морські осади, які відкладаються на материковому схилі між неритовою і абісальною зонами у батіальній зоні в інтервалі глибин 200—2 500 м.

Займають близько 15-20 % площі Світового океану. Серед батіальнийх відкладів переважають теригенні осади (понад 56 %), що виникають внаслідок виносу уламкового матеріалу і глинистих частинок з суші. Далі йдуть вапнякові мули (бл. 30 %), серед яких приблизно однаково поширені форамініферові, коралові і ракушнякові осади, а також крем'янисті мули, представлені переважно діатомовими, рідше — радіолярієвими осадами. Вулканогенні осади (5 %) приурочені до областей сучасної вулканічної діяльності.

Утворюються головним чином з теригенного матеріалу, принесеного з суші, і представлені синім, зеленим, червоним, сірим вулканічним та вапняковим мулом, глибоководними пісками, рідко галечниками. Під дією діагенезу протягом геологічного часу перетворюються у глинимергелі і частково у вапняки.




Создан 26 фев 2016